Текстильна
промисловість України в сучасних умовах господарювання
За випуском продукції (48%), вартістю основних
виробничих фондів перше місце в комплексі займає текстильна промисловість.
Проте в останні роки спостерігається спад виробництва. У таблиці 1 наведено
обсяги виробництва текстильної промисловості.
Головною галуззю текстильної промисловості в
Україні, як і в усьому світі, є бавовняна галузь, яка зараз перебуває в занепаді.
На неї припадає майже 50% усіх тканин, що виробляються. Бавовняне виробництво
країни знаходиться у великій залежності від постачальників сировини. Тому
передбачається відновлення бавовництва у південних районах, що дозволить
забезпечити бавовняну промисловість на 70% власною сировиною і значно знизити
собівартість виробництва тканин. У Херсоні вже введена експериментальна лінія
бавовняно-очисного заводу, що споруджується відповідно до Державної програми
розвитку легкої промисловості.
Бавовняна промисловість у своїй структурі має
прядильне, ткацьке, крутильно-ниткове і фарбувальнообробне виробництво. Бавовна
є основною сировиною для деяких видів тканин з домішкою синтетичних і штучних
волокон.
·
Тканини та інші вироби з бавовни
виробляють у:
- Херсоні і Тернополі (бавовняні комбінати),
- Донецьку (бавовняно-прядильний комбінат),
- Ново-волинську (бавовняна фабрика),
- Полтаві (прядильна фабрика),
- Києві (ватно-ткацька фабрика),
- Чернівцях, Івано-Франківську, Коломиї, Коростишеві та Радомишлі (ткацькі фабрики),
- Нікополі (ниткова фабрика).
Вовняна промисловість є другою за значенням у
галузі.
Вовняна промисловість виробляє 7,0% усіх тканин
України, первинно обробляє вовну, виготовляє пряжу, тканини та вироби з неї.
Чисте вовняне виробництво майже не збереглось. Як
домішки використовують хімічні й синтетичні волокна, бавовну.
В Україні діє майже 30 підприємств галузі.
Підприємства вовняної промисловості розміщені в Харкові, Луганську, Одесі,
Дунаєвцях (Хмельницька область), Сумах, Богуславі, Кременчуці, Лубнах,
Чернігові, Кривому Розі, Черкасах; у ряді міст Чернівецької і Закар-патської
областей зосереджено виробництво килимів і килимових виробів з вовни та
синтетичних волокон.
Шовкова промисловість виробляє 20,5% усіх тканин
України.
Вовняна промисловість пов’язана з виробництвом
хімічних волокон, які майже повністю витіснили природний шовк-сирець.
На базі натуральної сировини (шовку-сирцю) діє
комбінат у Києві, який випускає високоякісний натуральний шовк (крепдешин і
креп-жоржет).
Підприємства Черкас, Києва, Луцька виробляють
шовкові тканини з синтетичного та штучного волокна. У Києві та Лисичанську
виготовляють шовкові тканини технічного призначення.
На власній сировині працює лляна промисловість, яка
випускає 7,3% тканин країни.
В Україні діє повний цикл виробництва та переробки
льону, функціонує понад 30 льонозаводів. Лляні тканини потрібні для
виготовлення одягу, тобто, мають побутове призначення.
Тканини технічного призначення вирізняються високою
міцністю: брезент, пожежні рукави, сировина для взуттєвої промисловості. Лляні
тканини виробляють на комбінатах у Рівному і Житомирі, на фабриці в Коростені
(Житомирська область). Україна є експортером льоноволокна і льняних тканин.
Конопляно-джутова промисловість, крім привізного
джгуту і власної сировини (волокна конопель), використовує коротке волокно
льону, бавовняну пряжу, хімічні волокна.
Майже всю продукцію підгалузі випускають Одеська
джгутова фабрика і Харківський канатний завод, повністю задовольняючи потреби
України та експортуючи частину.
Трикотажне виробництво продукує в’язані вироби з
різних пряж і, орієнтуючись на споживача та трудові ресурси, розміщується у
великих містах: Києві, Харкові, Дніпропетровську, Львові, Одесі, Житомирі,
Запоріжжі, Донецьку, Чернівцях, Івано-Франківську, Луганську, Хмельницькому,
Прилуках.
На більш ніж 60 підприємствах підгалузі виробляється
до 9% товарної продукції легкої промисловості.
У структурі трикотажних виробів переважає
виробництво панчішно-шкарпеткових виробів та білизняного трикотажу.
Немає коментарів:
Дописати коментар